У лікарнях Європи розгортається кадрова криза – Euronews

У лікарнях Європи розгортається кадрова криза – Euronews

Медичні працівники у Європі не згодні із умовами праці фото із відкритих джерел

Лікарням Франції, Словенії та Швеції дуже бракує персоналу

Європа страждає від кризи в охороні здоров’я: брак персоналу, низька зарплата та понаднормова робота стали причиною страйків у Німеччині, Словенії та Швеції. Тим часом у Франції суперечлива реформа медичної освіти викликає обурення у студентів та лікарів. Лікарні по всій Європі, схоже, перебувають у режимі життєзабезпечення. Про це пише Еuronews.

У Швеції медичні працівники вперше за 16 років провели страйк на знак протесту проти тривалості робочого дня та низької оплати праці протягом 78 днів поспіль у 2024 році.

У скандинавських країнах страйки трапляються рідше, ніж в інших регіонах Європи, проте після чотирьох місяців переговорів про укладення колективного договору шведська асоціація медичних працівників була змушена піти на страйк, який тривав з 11 квітня до 28 червня.

«Ми зайшли в глухий кут на переговорах», – сказала Синева Рібейро, президент Шведської асоціації працівників охорони здоров’я, профспілки, що налічує 114 тис. членів і представляє медсестер, акушерок, біомедичних учених і рентгенологів. «Нам довелося оголосити страйк. Ми мали піти на конфлікт».

У результаті Шведській асоціації медичних працівників вдалося досягти скорочення робочого часу для 10% своїх членів – тих, хто працює у нічні зміни, – підвищення зарплати на 3,05% та угоди про те, що роботодавці оплачуватимуть спеціалізацію медсестер. З іншого боку, вони погодилися відмовитись від закликів скоротити робочий тиждень медичного персоналу з 40 до 37 годин.

Загалом погіршення умов праці вважається одним з основних факторів, які змушують медичних працівників переїжджати зі Швеції до сусідніх країн.

Крім того, 13 тис. кваліфікованих медсестер залишили професію, внаслідок чого утворилася «чорна діра», що фінансується платниками податків, у розмірі понад 60 мільйонів євро, йдеться у доповіді Шведської національної ради з компетенції в галузі охорони здоров’я.

Державні лікарні в країнах блоку стикаються з паралельними проблемами, включаючи старіння населення, якому потрібно більше медичних послуг, та труднощі із заміною медичних працівників, які йдуть на пенсію, бо ця професія не така приваблива, як раніше.

«Попит зростає, в основному, через чотири основні фактори: старіння населення, зростання хронічних захворювань, відставання від графіка, що накопичився під час пандемії коронавірусу, а також через очікування пацієнтів, що зросли», – пояснив Томас Сапата, регіональний радник з кадрів охорони здоров’я та надання послуг у Європі ВООЗ.

У регіональній доповіді, опублікованій Європейським відділенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у вересні 2022 року, йдеться про «бомбу уповільненої дії», що загрожує системам охорони здоров’я в Європі та Центральній Азії. Однією з головних проблем є старіння кадрів у сфері охорони здоров’я та догляду. Зазначається, що 40% лікарів у 13 із 44 країн, які розглядалися в доповіді, вже перебувають у віці 55 років і старше.

У доповіді також йдеться про погане психічне здоров’я представників медичної професії, на яке впливають довгий робочий день, недостатня професійна підтримка та серйозна нестача персоналу.

У деяких країнах понад 80% медсестер повідомили про ту чи іншу форму психологічного дистресу, спричиненого пандемією коронавірусу. За даними звіту, дев’ять із десяти медсестер подумують про звільнення.

Аналогічна ситуація у Німеччині. У січні тисячі лікарів державних університетських лікарень Німеччини влаштували страйк після того, як колективні переговори з керівництвом лікарень провалилися.

Близько 5 тис. лікарів приєдналися до «попереджувального страйку», організованого профспілкою Marburger Bund у північному місті Ганновер, повідомила профспілка. Профспілка вимагала підвищення зарплати на 12,5% та збільшення премій за роботу ночами, вихідними та святковими днями для 20 тис. лікарів університетських лікарень.

До слова, переважна більшість українських лікарів-біженців наразі не можуть працювати в Німеччині через бюрократичну тяганину. Брак фахівців-медиків у Німеччині посилюється, при цьому лише незначна кількість медиків з України змогла розпочати медичну практику. 

Джерело

Армянское радио